Повсякчас слухаючи гімн нашої держави, ми чули рядки: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу». Ці рядки видавались нам чимось абстрактним, або  таким що відноситься до наших предків, дідів і прадідів , які дійсно боронили свою державу від загарбників. Як не прикро це визнавати , але настав і наш час захищати свою країну.

2014 рік став переломним для України. В Україні відбулась революція гідності, в ході якої українці довели своє право бути народом рівним с поміж рівних у Європі і світі. Довели, що готові боротись за власні права, довели, що ніхто, ким би він не був, не може безкарно грабувати країну, вважаючи її власною вотчиною. Українці виявились готовими покласти душу і тіло за свою свободу. Це  Герої Небесної Сотні, які безстрашно, без бронежилетів, без автоматів прийняли перший удар на себе. Це герої Українських Збройних Сил, Національної Гвардії, добровольчих батальйонів, які не за гроші, а за нашу з вами свободу боронять рідну землю.

Звісно, всі ми надіємось, і віримо в те, що війна скоро закінчиться. Що розум і людяність візьмуть гору, надіємось на те, що світ не допустить повторення 1939 року. В Україні війни не хоче ніхто, ми – ті хто 22 роки прожив в мирі і злагоді, які б труднощі нас не спіткали, ми – єдина держава в світі, яка добровільно відмовилась від третього в світі ядерного потенціалу, таким чином доказавши, що ми мирна нація. Мирна і єдина держава Україна. Слава Україні!